Україна увійшла до групи оборонно-технологічних ринків Європи, що найбільш швидко розвиваються, разом із Фінляндією та Естонією, а за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій у сектор Space & Defence за період із січня 2021 року до листопада 2025 року посіла третє місце серед розглянутих європейських країн, свідчить дослідження Colliers Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand, проаналізоване аналітичним центром Experts Club.

Звіт Colliers датований 6 травня 2026 року, а окремий пресреліз із його основними висновками компанія опублікувала 12 травня. Дослідження присвячене зміні європейської оборонної промисловості під впливом зростання витрат на оборону, розвитку безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби, кіберзахисту та автономних технологій.

Colliers не складає класичний рейтинг країн із першого до дванадцятого місця. Натомість аналітики розділили провідні європейські defense-tech ринки на три рівні.

Рейтинг країн за рівнем розвитку defense tech за класифікацією Colliers:

Tier 1 — європейські лідери:

Велика Британія
Німеччина
Франція
Туреччина

Tier 2 — високотехнологічні спеціалізовані ринки:

Швеція
Італія
Іспанія
Норвегія
Польща

Tier 3 — швидкозростаючі disruptors:

10–12. Фінляндія, Естонія та Україна

Усередині кожного рівня Colliers не присвоює країнам окремі місця, тому позиції 10–12 для третьої групи є умовним відображенням трирівневої класифікації, а не офіційним ранжуванням України відносно Фінляндії чи Естонії.

Автори дослідження характеризують Велику Британію та Францію як складні розвинені військові держави, Німеччину — як інженерну основу європейської промисловості, а Туреччину — як виробника масштабованих технологій, що швидко зростає та вже перевірених у бойових умовах.

Друга група спеціалізується на окремих високотехнологічних напрямах — сенсорах, аерокосмічних технологіях, військово-морських системах, ракетній техніці та міжнародних оборонних програмах.

Україну, Фінляндію та Естонію Colliers виділяє саме за швидке зростання нових технологічних компетенцій. При цьому про Україну у звіті йдеться окремо: країна названа одним із провідних європейських defense-tech ринків у сфері технологій, що розвиваються безпосередньо під впливом бойового досвіду, насамперед безпілотників, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби та автономних систем.

Ще сильніша позиція України помітна в окремому рейтингу Colliers за прямими іноземними інвестиціями.

На підставі даних fDi Markets компанія проаналізувала вкладення у галузі Space & Defence у країнах Emerging and Western Europe за січень 2021 — листопад 2025 року.

За величиною стовпців опублікованого Colliers рейтингу перша десятка виглядає таким чином:

1. Велика Британія
2. Румунія
3. Україна
4. Франція
5. Латвія
6. Німеччина
7. Литва
8. Північна Македонія
9. Польща
10. Болгарія

Далі розташувалися Італія, Люксембург, Бельгія, Іспанія, Фінляндія, Туреччина, Португалія, Угорщина, Швеція, Нідерланди, Ірландія, Норвегія, Чехія, Данія, Словаччина та низка інших країн.

Таким чином, Україна у дослідженні Colliers є третім найбільшим отримувачем FDI у Space & Defence серед розглянутих європейських ринків, поступаючись лише Великій Британії та Румунії та випереджаючи Францію і Німеччину.

При цьому Colliers у графіку не наводить поруч із країнами точні грошові значення інвестицій, тому Experts Club вважає коректним використовувати саме позицію в рейтингу, не переводячи висоту стовпців графіка у приблизні суми.

Високе становище східноєвропейських країн відображає глибшу зміну структури європейського оборонного сектору. Інвестиції поступово переміщуються від традиційного виробництва великих платформ — танків, літаків і кораблів — у сфери, пов’язані з даними, програмним забезпеченням, сенсорами, штучним інтелектом та автономністю. Саме цим Colliers пояснює високі позиції України, Румунії, Латвії та Литви.

Окремо Colliers визначив 38 основних географічних defense-tech кластерів Європи. Серед найбільш значущих названі Лондон і південний схід Англії, Мюнхен і Баварія, Паризький регіон, Анкара, Стамбул, Мадрид, Рим, Мілан, Стокгольм, Осло, Варшава, Жешув, Верхня Сілезія, Гельсінкі-Еспоо, Тампере, Оулу, Таллінн і Тарту.

Тут є важлива відмінність від країнного рейтингу. На карті 38 кластерів Colliers позначені центри в Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах, Норвегії, Польщі, Іспанії, Швеції, Туреччині та Великій Британії. Окремий український географічний кластер на цій карті не нанесений, хоча сама Україна включена до третьої групи найбільш динамічних defense-tech країн і окремо виділена як один із лідерів battlefield-driven технологій. Причину такої відмінності автори дослідження не пояснюють.

За оцінкою Experts Club, саме поєднання двох показників робить українську позицію особливо помітною: країна ще не має такої сформованої мирної кластерної інфраструктури, як Велика Британія, Німеччина чи Франція, однак уже входить до європейської групи швидкозростаючих технологічних ринків і водночас посідає третю позицію за залученням галузевих FDI за розглянутий Colliers період.

Додатковим підтвердженням розвитку екосистеми є дані українського оборонного кластера Brave1. До липня 2026 року Brave1 надав розробникам майже 1 тис. грантів загальною вартістю понад 5,8 млрд грн. Міністерство оборони називає Brave1 найбільшим венчурним інвестором у defense tech у Європі.

У 2025 році на Defense Tech Valley у Львові інвестори з Європи та США оголосили про намір вкласти в українські оборонні технології понад $100 млн, а у 2026 році Україна запустила міжнародну платформу Brave International, загальний початковий бюджет спільних програм із закордонними партнерами перевищив EUR100 млн.

Одним із напрямів, що найбільш швидко розвиваються, залишається штучний інтелект. За даними Міноборони України станом на квітень 2026 року, понад 200 компаній були залучені до розробки та виробництва безпілотних систем із використанням AI, на платформі Brave1 зареєстровано понад 300 відповідних розробок, а понад 70 систем на базі штучного інтелекту та комп’ютерного зору вже застосовувалися на фронті.

Для ринку нерухомості зростання defense tech також створює окремий економічний сегмент. Colliers відзначає перехід від традиційних віддалених військових заводів до захищених гібридних майданчиків, де в одному об’єкті об’єднуються R&D, інженерні офіси, лабораторії та легке виробництво. Окремо зростає попит на майданчики для виробництва й випробувань безпілотників, захищені лабораторії та office-lab простори з підвищеними вимогами до електропостачання, фізичної безпеки та логістики.

У масштабах Європи цей процес підтримується програмою ReArm Europe / Readiness 2030, потенційний обсяг мобілізованих оборонних витрат у якій Colliers оцінює до EUR800 млрд. Вкладення європейських венчурних фондів у defense-tech стартапи, згідно з наведеними у дослідженні даними, за 2021–2024 роки зросли більш ніж на 500% порівняно з попередніми трьома роками, а обсяг VC-інвестицій у європейські оборонні та пов’язані з обороною технології за підсумками 2025 року оцінювався приблизно у EUR2,3 млрд.

Таким чином, дослідження показує, що Україна зараз займає незвичайне становище на європейській карті оборонних технологій: за зрілістю інфраструктури вона належить до групи швидкозростаючих ринків, однак за залученням іноземного капіталу у Space & Defence уже перебуває у європейському топ-3, а за технологіями, які безпосередньо перевіряються та вдосконалюються у бойових умовах, Colliers відносить її до числа провідних країн Європи.

Першоджерело: Colliers, Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand,
Повний звіт Colliers Defence Deployment

defence tech

Ukraine became one of the key defense-tech markets in Europe and took the 3rd place in terms of FDI inflow into the industry