Хронічний стрес, повітряні тривоги та постійне очікування небезпеки порушують якість сну українців. Навіть після відносно спокійної ночі людина може прокидатися втомленою. Відновити повноцінний відпочинок допомагають регулярний режим, зниження вечірніх навантажень і своєчасна діагностика порушень сну.

Повноцінний нічний сон став серйозною проблемою для багатьох українців на тлі війни, що триває. Повітряні тривоги, вибухи та необхідність постійно стежити за ситуацією порушують звичний режим відпочинку. При цьому труднощі можуть зберігатися і в ті ночі, коли безпосередньої загрози немає.

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного в червні 2026 року, на які посилається медичний центр ADONIS, 38% опитаних українців повідомили про погіршення якості сну порівняно з початком року, причому 14% відзначили суттєве погіршення. Інше дослідження впливу війни на сон показало, що ознаки безсоння спостерігалися у 44% учасників, а клінічно виражене безсоння — у 27%.

Чому організм не може розслабитися навіть уночі

Сон — важливий фізіологічний процес, необхідний для відновлення організму, роботи нервової системи, пам'яті та здатності регулювати емоції. Регулярні пробудження через повітряні тривоги та вибухи порушують його структуру, знижуючи якість відпочинку навіть у тих випадках, коли людині вдається знову заснути.

Однак зовнішні обставини — не єдина причина проблем. За тривалого стресу нервова система може зберігати підвищену настороженість навіть тоді, коли безпосередньої небезпеки немає.

Як пояснює провідний лікар-невролог вищої категорії медичного центру ADONIS Валерій Козлов, людина може лягати спати в тиші, але внутрішнє напруження продовжує заважати розслабленню, засинанню та підтриманню безперервного сну.

У результаті навіть після семи-восьми годин у ліжку людина не завжди почувається відпочилою. Сон може бути поверхневим і переривчастим, а його відновлювальна функція — зниженою.

Тому відсутність нічних обстрілів сама собою не гарантує повноцінного відпочинку: організму потрібен час, щоб вийти зі стану постійної готовності до небезпеки.

Чому виникають безсоння та часті нічні пробудження

Короткочасні пробудження є частиною нормального сну, і людина часто навіть не пам'ятає про них. Проблема виникає, коли вони стають частими, після них важко знову заснути, а вранці зберігаються втома та відчуття виснаження.

Причини можуть бути різними: хронічний стрес, тривожність, нерегулярний режим дня або захворювання, що впливають на якість сну.

На окрему увагу заслуговує синдром обструктивного апное сну. За цього стану дихання під час сну періодично припиняється або суттєво обмежується. Організм реагує короткочасними пробудженнями, які людина може не усвідомлювати. У результаті сон стає менш повноцінним, незважаючи на достатню тривалість.

Ще одна поширена ситуація — сильна втома протягом дня за неможливості заснути ввечері. Це пов'язано з тим, що фізичне та емоційне виснаження не завжди супроводжується сонливістю. Внутрішнє напруження та тривожні думки можуть підтримувати стан збудження нервової системи.

Додатковим чинником стає надмірне вживання кофеїну, особливо в другій половині дня.

Таким чином, не всі порушення сну можна пояснити виключно психологічними причинами. Якщо проблеми зберігаються, важливо встановити їхнє джерело.

Як хронічне недосипання впливає на здоров'я та працездатність

Нестача сну позначається не лише на самопочутті вранці. За систематичного недосипання людині стає складніше концентрувати увагу, запам'ятовувати інформацію, швидко реагувати на зміни ситуації та ухвалювати рішення.

Також можуть посилюватися дратівливість та емоційна нестабільність, збільшуватися кількість повсякденних помилок і знижуватися працездатність.

Особливу небезпеку виражена денна сонливість становить для водіїв і людей, чия робота потребує постійної концентрації уваги.

При цьому спроба компенсувати недосипання однією тривалою ніччю не завжди дає необхідний результат. Після тривалого періоду недостатнього сну організму може знадобитися більше часу для відновлення.

Тому ключове значення має не лише тривалість окремого нічного відпочинку, а й регулярність сну загалом.

Як відновити режим сну в умовах війни

За словами Валерія Козлова, в умовах постійних зовнішніх загроз не завжди можливо повністю контролювати тривалість і якість нічного відпочинку. Проте дотримання кількох рекомендацій може допомогти стабілізувати режим.

По-перше, важливо підтримувати регулярний час пробудження. За можливості слід вставати приблизно в один і той самий час, щоб сформувати більш стійкий добовий ритм.

По-друге, необхідно отримувати достатньо природного світла та зберігати помірну фізичну активність протягом дня. Це допомагає підтримувати нормальний цикл сну й неспання.

По-третє, увечері бажано поступово знижувати навантаження. Варто обмежувати інтенсивне споживання новин безпосередньо перед сном та уникати дій, які посилюють емоційне напруження.

По-четверте, слід контролювати вживання кофеїну. Кава та інші напої, що містять його, у другій половині дня можуть ускладнювати засинання.

По-п'яте, після особливо важкої ночі допустимий короткий денний сон. Однак тривалий відпочинок ближче до вечора здатний ускладнити засинання наступної ночі.

При цьому будь-які рекомендації щодо поліпшення сну повинні враховувати вимоги безпеки. Під час повітряної тривоги необхідно дотримуватися встановлених правил і прямувати до укриття, навіть якщо це означає вимушене переривання нічного відпочинку.

Важливо також не висувати до себе надмірних вимог: в умовах війни відновлення звичного режиму може відбуватися поступово.

Коли порушення сну потребують медичної допомоги

Якщо труднощі із засинанням, часті нічні пробудження або відчуття сну, що не приносить відпочинку, регулярно повторюються, впливають на повсякденне життя та не дозволяють нормально відновлюватися, варто звернутися до фахівця.

Особливої уваги потребують гучне хропіння, помічені оточенням зупинки дихання уві сні, пробудження з відчуттям нестачі повітря та виражена сонливість протягом дня. Ці ознаки можуть вказувати на порушення дихання під час сну, що потребують спеціалізованої діагностики.

Порушення сну також можуть супроводжувати неврологічні, серцево-судинні, ендокринні та інші захворювання. Тому не слід автоматично пояснювати постійну втому виключно стресом.

Один із методів об'єктивної оцінки сну — полісомнографія. Під час нічного дослідження обладнання реєструє структуру сну, дихання, серцевий ритм, насичення крові киснем та інші фізіологічні показники.

Таке обстеження особливо важливе за підозри на апное сну. При цьому полісомнографія необхідна не кожній людині з безсонням: відповідний метод діагностики визначається індивідуально після консультації лікаря.

Діагностика сну: можливості медичного центру ADONIS

Для обстеження пацієнтів із підозрою на порушення сну в медичному центрі ADONIS передбачено два варіанти діагностики: полісомнографія в клініці під наглядом медичного персоналу та домашній моніторинг із використанням портативного обладнання.

Вибір методу залежить від скарг пацієнта, передбачуваної причини порушення та медичних показань.

Своєчасна діагностика дозволяє не обмежуватися боротьбою з окремими симптомами, а з'ясувати, чому сон перестав забезпечувати повноцінне відновлення організму.

В умовах війни якісний сон залишається важливим чинником збереження фізичного здоров'я, емоційної стійкості та працездатності.

Якщо постійна втома та нічні пробудження стають звичними, не варто вважати їх неминучою частиною повсякденного життя: необхідно оцінити стан здоров'я та підібрати індивідуальний підхід до відновлення сну.

Джерело: медичний центр ADONIS. Матеріал підготовлено на основі рекомендацій лікаря-невролога Валерія Козлова.

БЕЗСОННЯ

Why Ukrainians Do Not Get Enough Sleep Even on Quiet Nights — Doctor's Advice