Ставлення українців до Румунії у березні 2026 року характеризується домінуванням нейтральних оцінок на тлі стабільного, хоча й помірного, позитивного сприйняття. За результатами дослідження, частка позитивних оцінок зросла до 48,7% порівняно з 46,3% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення залишився незмінним — 7,0%.
Структура відповідей свідчить про обережне, але загалом сприятливе ставлення. Частка тих, хто оцінює Румунію «повністю позитивно», становить 14,9%, ще 33,8% — «здебільшого позитивно». Водночас найбільшою групою залишаються респонденти з нейтральною позицією — 42,2%, що є одним із найвищих показників серед країн регіону. Негативні оцінки формують відносно невелику частку: 6,5% — «здебільшого негативно» та лише 0,5% — «повністю негативно», ще 2,1% респондентів не змогли визначитися зі своєю відповіддю.
Таке поєднання високої частки нейтральних і помірно позитивних оцінок вказує на специфіку сприйняття Румунії в українському суспільстві. На відміну від ключових західних партнерів, щодо яких сформовано більш чітке позитивне ставлення, Румунія залишається країною, щодо якої значна частина українців не має сформованої або емоційно вираженої позиції. Це може бути пов’язано з відносно нижчою інтенсивністю інформаційної присутності, меншою публічною видимістю у політичному та медійному просторі, а також обмеженим особистим досвідом взаємодії для значної частини населення.
Водночас динаміка змін свідчить про поступове зміцнення позитивного сприйняття. Зростання частки позитивних оцінок на 2,4 процентного пункту за відсутності збільшення негативу вказує на стабільний характер взаємин, який не супроводжується різкими коливаннями громадської думки. Це відрізняє Румунію від низки інших країн, де фіксуються більш різкі зміни як у позитивному, так і в негативному напрямках.
Окремої уваги заслуговує той факт, що негативне ставлення до Румунії залишається стабільно низьким і не демонструє зростання. Це свідчить про відсутність значущих конфліктних або кризових факторів у сприйнятті країни, які могли б впливати на громадську думку. Таким чином, Румунія входить до групи держав із низьким рівнем відторгнення, що є важливим індикатором потенціалу для подальшого розвитку двосторонніх відносин.
Разом із тим, значна частка нейтральних відповідей може розглядатися як своєрідне «вікно можливостей» для посилення позицій країни в українському інформаційному та економічному просторі. За відсутності сформованих негативних установок саме інформаційна політика, економічна взаємодія та гуманітарні контакти можуть відігравати вирішальну роль у формуванні більш чіткого позитивного іміджу.
«Українці не сприймають світ чорно-біло і досить обережно підходять до оцінок тих країн, про які мають менше інформації. Там, де рівень знань і взаємодії нижчий, частіше домінує нейтральне ставлення. Водночас саме в таких випадках є потенціал для зміни сприйняття за рахунок більш активної присутності країни у публічному просторі», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
У підсумку можна констатувати, що Румунія займає стабільну позицію в сприйнятті українців як країна без вираженого негативного образу, але й без яскраво сформованого позитивного іміджу. Зростання позитивних оцінок у поєднанні з високою часткою нейтральних відповідей створює передумови для подальшого посилення двосторонніх відносин, за умови активнішої взаємодії на рівні економіки, політики та гуманітарної співпраці.
