Український бізнес очікує від випускників самостійності, відповідальності та комунікативних навичок — експерти

Перехід від переважно теоретичного навчання до формування самостійності, відповідальності, критичного мислення та практичних компетенцій має стати одним із пріоритетів трансформації української освіти. Про це заявили представники освітніх закладів, бізнесу та студентства.

«За даними досліджень 70% підлітків 13–16 років не можуть назвати бажану професію, лише 3% мають досвід стажування, 7% зустрічалися з кар'єрними радниками. Із цим безпосередньо пов'язана гуманістична культура, яку потрібно прищеплювати молоді. Це цілісний розвиток людини через навчання, працю, культуру, науку, моральну відповідальність та відкритість до світу. Наша мета – підготувати не лише людину, яка володіє професією, а особистість, здатну усвідомлено реалізувати себе в професії, створювати цінність і робити внесок у розвиток суспільства», – наголосила директор Центру бізнес-освіти Інституту психології і підприємництва  Марія Фурман на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п'ятницю.

Керівниця відділу міжнародного розвитку та партнерств ІПП Ірина Хоменко, в свою чергу, підкреслила важливість гуманістичного та онтопсихологічного підходу до навчання та розвитку особистості.

«Передача знань є фундаментальним, але не єдиним завданням освіти. Заклади середньої та вищої освіти працюють із людиною в період, коли відбувається становлення її ідентичності, формуються уявлення про себе, власні можливості, професійні та життєві орієнтири. І відповідальність за цей процес значно ширша, ніж формування професійних компетенцій», – додала вона.

Директор Фахового коледжу менеджменту і психології Тетяна Гарець пов'язала труднощі комунікації підлітків із війною та дистанційним навчанням. Наразі у коледжі діють програми Start Week і Team Challenge, проєктне навчання за підходами EduScrum та Agile, система мотивації IPP COIN, а в бізнес-лабораторії OpenSpace студенти створюють мінікомпанію.

«Традиційний табель показує просто оцінки, які студент отримує за навчальну дисципліну. Він нічого не розкаже про те, чи навчився студент координувати дії людей, приймати рішення, реагувати на зворотний зв'язок або брати відповідальність за спільний результат. Саме тому ми створили індивідуальне портфоліо студента – послідовну історію становлення людини, а не просто папку із сертифікатами», – пояснила Гарець.

Керівник відділу продажу медіахолдингу DMNTR Олександр Струков зазначив, що компанії можуть навчати технічних навичок, але очікують від кандидатів комунікабельності та готовності розвиватися.

«Якщо казати про те, чого саме бізнес хоче від кандидатів, то це зараз уже далеко не тільки технічні аспекти. Це лідерський потенціал, власний ресурсний потенціал та м'які навички. Я впевнений, що будь-який бізнес не обходиться без комунікації», – підкреслив роботодавець.

Підприємець, партнер спільноти BOARD у Коломиї Юрій Скільський назвав ключовими факторами розвитку сучасної освіти ініціативність, навчання, стресостійкість і відповідальність та закликав посилити наставництво з боку бізнесу.

«Я пропоную, щоб до молодих людей частіше приходили представники бізнесу й ділилися своїм досвідом. Можна організовувати візити до компаній, щоб вони побачили все на власні очі. Нам, підприємцям, важливо підтримувати молодь і розкривати її потенціал», – наголосив Скільський.

В свою чергу, HR-директорка технологічного холдингу Ольга Бондаренко виокремила прагнення до розвитку, самостійне мислення, відповідальність і здатність створювати цінність. Вона додала, що в оборонно-технологічній галузі від рішень працівника може залежати безпека країни.

«Відповідальність формується передусім через практичний досвід, через можливість зробити вибір, через необхідність прийняти рішення, через усвідомлення його наслідків і, звичайно, через помилки. Але тут я хочу провести чітку межу: право на помилку — це не право на безвідповідальність. Помилка стає досвідом, коли ви здатні її визнати, проаналізувати та змінити свої подальші дії», – підкреслила фахівчиня.

Кандидатка економічних наук, доцентка ІПП, заступниця директора Академії «Софія» в Дубаї Тетяна Співаковська повідомила, що завдяки визнанню результатів навчання за кордоном академії вдалося за рік долучити до української системи освіти понад 30 учнів.

«Для українських закладів вищої освіти це означає принципову зміну конкурентного середовища. Вони тепер конкурують за молоду людину в глобальному освітньому просторі. Потрібно створювати унікальні освітні пропозиції, забезпечувати високу якість викладання, розвивати міжнародні партнерства та сучасну інфраструктуру», – сказала Співаковська.

Керівниця рекрутингової агенції 3S AGENCY Наталія Шумська застерегла від підміни самостійного мислення пошуком готових відповідей. За її словами, видавничий проєкт ІПП за рік переклав і видав українською п'ять книжок Антоніо Менегетті.

«Сьогодні значну частину інформації студент може отримати самостійно. Штучний інтелект здатний пояснити складну тему, підготувати конспект, написати есе – це величезні можливості. Але якщо за людину дедалі частіше формулюють думки, аргументи або висновки, чи не ризикує вона поступово втратити звичку робити це самостійно?» – додала Шумська.

Студентки ІПП Анна Ситник і Наталія Козловська розповіли про практичну роботу й наставництво. Козловська, яка також курує першокурсників коледжу, наголосила на значенні онтопсихологічної педагогіки в роботі з молоддю.

«Мені здається, що завдання освіти – не просто дати людині знання, а й допомогти їй краще зрозуміти себе. Особливо в молодому віці ми не завжди до кінця розуміємо, чого хочемо, в чому наші сильні сторони та де можемо себе реалізувати. Саме тому важливо, щоб освіта давала не лише теоретичні знання, а й можливість пробувати себе в різних напрямках, працювати над практичними завданнями, приймати рішення та бачити результати своєї роботи», – зазначила студентка.

Випускник ІПП, керівник відділу розвитку та інновацій 3S AGENCY Сергій Андрійченко відзначив програму Work and Study, що поєднує навчання з роботою, та наголосив на цінності освітньої спільноти.

«Інститут формує лідерів нового покоління, але лідера неможливо виростити лише лекціями. Його формує середовище. Це програма Work and Study, теоретична база, живі зустрічі з підприємцями, факультативні заняття, професійні заходи, активності та студентська спільнота», – підкреслив він.

На завершення Марія Фурман анонсувала міжнародну платформу IPE Leader 2027 з річною програмою понад 20 подій для молоді, освітян і бізнесу.

«Це міжнародна платформа, яка об'єднує освіту, бізнес, науку, лідерство і гуманістичну культуру. Ми запрошуємо приєднуватися до цієї платформи і молодь, і представників бізнесу, культури та науки. Це велика річна програма, яка включатиме інтелектуальні активності, лекції науковців, спікерів і викладачів із бізнесу», – повідомила Фурман.

За її словами, на 23–24 жовтня запланований хакатон для молоді віком від 15 років, а вже у листопаді стартуватиме Український форум лідерства, учасники якого запропонують соціальні проєкти для шкіл і громад, сформують команди та в травні 2027 року презентують результати. На травень також анонсована премія IPE Leader 2027 у десяти категоріях для молоді, науковців, меценатів і бізнесу.

Відкриття платформи заплановане на 23 жовтня.  Організатори запрошують слухачів, спікерів, компанії та громадські організації, готові підтримати молодіжні ініціативи.