Регулярна взаємодія зі штучним інтелектом та соціальними роботами може поступово впливати на те, як люди спілкуються, сприймають себе та формують свою поведінку, йдеться в дослідженні вчених із Великої Британії, Данії та Швеції, опублікованому 19 серпня 2026 року в журналі AI & Society.
Автори роботи з University of Birmingham, Aarhus University та Linnaeus University запропонували термін «robotoid humanness» — «роботоїдна людськість». Під цим терміном дослідники розуміють можливий процес, під час якого людина в ході повторюваного спілкування зі ШІ починає адаптувати власну поведінку до логіки машини — ставати більш передбачуваною, стандартизованою та зручною для алгоритмічної обробки.
Особливо помітним такий ефект потенційно може бути у сфері обслуговування, де ШІ вже використовується в торгівлі, готельному бізнесі, туризмі та охороні здоров’я. Сучасні цифрові помічники та роботи імітують людську мову, емоційні сигнали та персоналізують відповіді, щоб викликати довіру та полегшити взаємодію з клієнтом.
Дослідники припускають, що цей процес може бути двостороннім. Машини стають дедалі схожішими на людей, але й людина може несвідомо переймати особливості спілкування з машиною.
«Споживач діє, робот відповідає, і під час повторюваної взаємодії людина з часом засвоює цю модель спілкування», — пояснює одна з авторок дослідження Сельчен Озтюркджан із Linnaeus University. За її словами, природна схильність людей копіювати поведінку співрозмовника може призводити до того, що користувачі починають відтворювати комунікативні особливості ШІ.
Автори описують триетапний механізм. Спочатку людина починає сприймати взаємодію з ШІ як соціальну. Потім алгоритм формує спрощену цифрову модель користувача й повертає її йому у вигляді персоналізованих відповідей. Надалі користувач може поступово підлаштовувати самопрезентацію та поведінку під ті форми, які система легше розпізнає й заохочує.
Одним із ризиків вчені називають формування своєрідного зворотного зв’язку, за якого алгоритм постійно підтверджує вже відомі йому особливості користувача. На відміну від спілкування з людьми, де співрозмовник може несподівано заперечити, неправильно зрозуміти або запропонувати зовсім інший погляд, алгоритмічні системи зазвичай налаштовані на послідовність, зручність та персоналізацію. Це потенційно може посилювати підтвердження існуючих поглядів і скорочувати різноманітність способів самовираження.
Разом із тим автори підкреслюють важливе обмеження роботи: це теоретичне дослідження, а не експеримент на користувачах. Вчені поки що не довели, що тривале спілкування з ChatGPT, роботами чи іншими системами штучного інтелекту дійсно робить людей більш «роботизованими». Запропонована концепція має бути перевірена в подальших емпіричних дослідженнях.
Наукова стаття «Robotoid humanness: when selfhood becomes machine-legible» опублікована 19 серпня 2026 року в журналі AI & Society. Матеріал ScienceAlert, що звернув увагу на дослідження, вийшов 31 серпня.
