Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, сербські перевізники офіційно підтвердили підготовку нової регіональної блокади вантажних перевезень з Євросоюзом. Якщо протягом тижня, що залишився, не буде знайдено вирішення проблеми професійних водіїв, 14 вересня з 00:00 вантажний рух планується зупинити на кордонах Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії з ЄС. Акція оголошена як безстрокова — до появи прийнятного рішення з боку Брюсселя.
У Сербії Асоціація міжнародних автомобільних перевізників PUMEDTRANS планує акцію одразу на 21 прикордонному переході та транспортному пункті. У переліку, зокрема, Батровці на кордоні з Хорватією, Хоргош і Келебія з Угорщиною, Ватін з Румунією та Градіна з Болгарією. На великих переходах передбачається зупинити роботу в’їзних та виїзних вантажних терміналів, на невеликих — вантажний рух на під’їзних дорогах. На інтермодальному терміналі порту Нові-Сад передбачено контрольований пропуск транспорту.
Причому це вже не просто погроза, яка лунала влітку. Після переговорів на початку вересня перевізники ухвалили рішення про проведення акції. Єврокомісія 1 вересня дала зрозуміти, що змінювати базове шенгенське правило 90 днів перебування протягом будь-яких 180 днів не збирається. Брюссель визнає проблему водіїв, спортсменів та інших представників професій, що вимагають високої мобільності, але пропонує шукати рішення в рамках існуючих правил — через довгострокові візи, дозволи на проживання, двосторонні домовленості або, в окремих випадках, статус прикордонного працівника.
Водієві міжнародної вантажівки кожен день перебування в Шенгені зараховується так само, як і туристу, навіть якщо він кілька годин транзитом перетинає Словенію чи Угорщину. Система EES не створила цього обмеження, але електронний облік в’їздів і виїздів зробив його значно простішим і жорсткішим для контролю. Саме це підтверджує Єврокомісія.
За оцінками сербських перевізників, для нормальної роботи міжнародному водієві потрібно 120–130 днів перебування в Шенгенській зоні за півріччя. PUMEDTRANS стверджує, що десятки сербських водіїв щодня вже розвертаються на кордонах, а завантаженість автопарків регіону через брак доступних водіїв могла знизитися приблизно на 50%. Це оцінки самої галузевої асоціації, а не офіційна статистика ЄС.
Для Сербії ризик особливо великий через структуру торгівлі. У січні–липні 2026 року зовнішньоторговельний оборот країни досяг 46,6 млрд євро, збільшившись на 6,3% за рік. На країни ЄС припало 58,6%, тобто приблизно 27,3 млрд євро торгівлі лише за сім місяців. У середньому це відповідає майже 129 млн євро товарного обороту з ЄС на день.
Є й реальний орієнтир щодо можливих втрат. Під час попередньої блокади в січні голова ТПП Сербії Марко Чадеж оцінював прямі збитки для економік Західних Балкан лише від зупинки експорту приблизно в 100 млн євро на добу. Reuters тоді наводив близьку оцінку — близько 92 млн євро на день. ТПП також попереджала про штрафи за несвоєчасну поставку комплектуючих та продукції у розмірі 10–50 євро
Ризик існує й у зворотному напрямку. Тривала блокада затримає імпорт обладнання, комплектуючих, хімічної продукції, продовольства та споживчих товарів до Сербії. Однак дефіциту продуктів у магазинах або палива після одного-двох днів блокади очікувати не варто. Значно небезпечнішим є сценарій, за якого акція триватиме тиждень і більше.
Звичайним автомобілістам кордон формально блокувати не збираються. Але повністю виключити проблеми для мандрівників не можна. Німецько-сербська торгова палата AHK вже попередила про можливі порушення як вантажного, так і пасажирського прикордонного руху.
Запланована на 14 вересня блокада вантажного сполучення Сербії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії з Євросоюзом може частково зачепити й українських перевізників. Водночас сама причина протесту - обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні 90 днями протягом будь-яких 180 днів - стосується і громадян України, якщо вони здійснюють рейси на підставі безвізового режиму і не мають іншого статусу, що дозволяє тривале перебування.
Для основної маси української торгівлі з ЄС прямий ефект має бути обмеженим. Головні автомобільні коридори з України проходять безпосередньо через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію, і ці українсько-європейські переходи балканські перевізники не блокують. Не зачіпає протест безпосередньо й основний маршрут Україна - Румунія - Болгарія - Туреччина, а також маршрут до Греції через Румунію та Болгарію.
Інша ситуація з українськими вантажами, кінцевою точкою яких є Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія або частина Адріатичного регіону. Наприклад, вантажівка з України до Сербії через Угорщину повинна пройти сербсько-угорський кордон, де протестувальники планують зупиняти роботу вантажних терміналів. Аналогічна проблема може виникнути на маршрутах через Румунію до Сербії, через Хорватію до Боснії і Герцеговини та Чорногорії, а також на болгарсько-македонському кордоні.
При цьому українська реєстрація автомобіля не гарантуватиме можливості проїхати. Якщо протест проходитиме у заявленому форматі і буде фізично зупинена робота вантажного терміналу або під'їзної дороги, затримка стосуватиметься вантажного потоку як такого, а не лише сербських чи боснійських автомобілів.
Для України значно важливішою за саму балканську блокаду може виявитися її причина. Українські міжнародні автоперевізники фактично перебувають у тій самій правовій категорії, що й перевізники Сербії, Чорногорії або Боснії і Герцеговини.
Громадяни України з біометричними паспортами мають безвізовий доступ до Шенгенської зони, але стандартний режим передбачає перебування не більше 90 днів протягом будь-якого періоду у 180 днів. Україна прямо включена до переліку безвізових третіх країн у відповідному регламенті ЄС.
Більше того, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) 13 лютого 2026 року окремо нагадувала українським перевізникам про правило 90/180. Асоціація рекомендувала контролювати дати в'їзду та виїзду, щоб уникнути штрафів або заборони на подальший в'їзд до Шенгенської зони.
Тобто водій української транспортної компанії, який регулярно їздить, наприклад, з України до Німеччини, Франції, Італії чи Іспанії, теоретично може зіткнутися з тією самою проблемою, через яку зараз протестують балканські перевізники. Робочий день, проведений за кермом вантажівки в Шенгені, з точки зору міграційного законодавства не перестає бути днем перебування в Шенгенській зоні.
Особливо помітною проблема стала після повного запуску європейської системи Entry/Exit System (EES). Вона не запровадила обмеження 90/180 - воно існувало й раніше, - але автоматизувала реєстрацію в'їздів та виїздів і підрахунок тривалості перебування. Саме так Єврокомісія 1 вересня пояснила ситуацію навколо балканських водіїв.
При цьому Україна має дуже важливу транспортну перевагу перед більшістю країн Західних Балкан. Угода про автомобільні вантажні перевезення між Україною та ЄС, так званий «транспортний безвіз», продовжена до 31 березня 2027 року. Вона дозволяє українським та європейським перевізникам виконувати двосторонні й транзитні перевезення без традиційної системи дозволів і стала важливою частиною «Шляхів солідарності».
Ситуація дещо інша для українців, які легально проживають в одній із країн ЄС. Наприклад, тимчасовий захист або посвідка на проживання дозволяє перебувати в країні, яка видала відповідний документ, понад стандартні 90 днів. Але це також не означає необмеженого пересування по всьому ЄС. Єврокомісія прямо зазначає, що після отримання тимчасового захисту в одній державі громадянин України може перебувати в інших країнах ЄС до 90 днів протягом 180.
Таким чином, український водій, який має тимчасовий захист, наприклад у Польщі, не має проблем із тривалим проживанням у Польщі, але регулярні багатотижневі рейси через Німеччину, Францію, Бельгію, Нідерланди та інші країни все одно можуть створювати питання щодо дозволеної тривалості перебування за межами країни проживання.
Проблему вже фактично визнав і сам Брюссель. У першій Стратегії візової політики ЄС, оприлюдненій Єврокомісією 29 січня 2026 року, міжнародні водії вантажівок прямо названі серед професій, яким може бути необхідно перебувати в різних країнах Шенгену понад 90 днів упродовж 180. Єврокомісія заявила, що вивчатиме можливість створення нового загальноєвропейського режиму extended short stay для таких професій. Але станом на початок вересня це лише напрям майбутньої реформи, а не чинне виключення.
Тому балканський конфлікт має для України значення далеко за межами перевезень через Сербію. Якщо перевізникам Західних Балкан вдасться домогтися спеціального режиму для професійних водіїв на рівні всього ЄС, українські міжнародні автоперевізники матимуть очевидні підстави вимагати застосування аналогічного механізму до них.
І навпаки, якщо ЄС збереже жорстке застосування 90/180 без загальноєвропейського професійного винятку, проблема може поступово ставати гострішою і для українського автотранспортного сектору. Це особливо важливо, оскільки автомобільні перевезення після 2022 року стали одним із ключових каналів зовнішньої торгівлі України: Єврокомісія оцінювала, що після запровадження транспортної угоди обсяг українського автомобільного експорту до ЄС збільшився приблизно на дві третини, а імпорт - приблизно на 300 тис. тонн на місяць.
Щодо самої блокади 14 вересня, найбільш реалістичним для України виглядає такий сценарій: 1-2 дні протесту дадуть переважно локальні затримки вантажів, пов'язаних із Балканами; блокада протягом тижня вже може підняти ставки автомобільного фрахту у Південно-Східній Європі, викликати перенаправлення машин і збільшити черги на альтернативних маршрутах через Угорщину, Румунію та Болгарію. Якщо ж протест затягнеться, наслідки можуть поширитися на промислові ланцюги поставок між Центральною Європою, Балканами та Україною.
