Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз динаміки державного боргу країн світу за останні шість десятиліть, підготовлений на основі порівняльної таблиці обсягів державного боргу у доларовому еквіваленті за 1960–2025 роки.
Згідно з представленими даними, сукупний обсяг державного боргу країн, включених до дослідження, зріс із близько $381 млрд у 1960 році до приблизно $89,7 трлн у 2025 році. Таким чином, за період, охоплений аналізом, номінальний обсяг боргових зобов’язань у світі збільшився більш ніж у 200 разів.
У Experts Club зазначають, що відеоформат дає змогу наочно показати не лише абсолютне зростання боргу, а й зміну структури глобального боргового навантаження між провідними економіками світу. Якщо у 1960 році найбільший обсяг державного боргу припадав переважно на США та кілька великих економік Західної Європи, то у XXI столітті до групи найбільших боржників увійшли також азійські економіки та країни з високими темпами економічного зростання.
«За останні 60 років державний борг перетворився з інструменту фінансування окремих бюджетних потреб на один із ключових елементів глобальної економічної системи. Сьогодні йдеться не лише про обсяг запозичень, а про здатність держав управляти вартістю боргу, його строковою структурою та впливом на економічне зростання», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За даними Experts Club, у 2025 році найбільший обсяг державного боргу серед країн світу мали США — близько $38,27 трлн. На другому місці перебувала Японія — $9,83 трлн, далі йшли Велика Британія — $4,09 трлн, Франція — $3,92 трлн, Італія — $3,48 трлн, Індія — $3,36 трлн та Німеччина — $3,23 трлн.
До першої десятки країн за абсолютним обсягом державного боргу у 2025 році також увійшли Канада — $2,60 трлн, Бразилія — $2,06 трлн та Іспанія — $1,73 трлн. Сукупно на десять найбільших боржників припадало близько 81% загального обсягу боргу країн.
Найбільша частка у світовому борговому масиві, згідно з розрахунками, припадала на США — приблизно 42,7%. Частка Японії становила близько 11%. П’ять найбільших країн за абсолютним обсягом боргу концентрували понад 66% загального показника.
Динаміка останніх років свідчить про подальше прискорення боргового навантаження у найбільших економіках. Зокрема, у 2024–2025 роках державний борг США збільшився приблизно на $2,91 трлн, Японії — на $362 млрд, Великої Британії — на $260 млрд, Франції — на $250 млрд, Індії — на $230 млрд.
Водночас у Experts Club звертають увагу, що наведені показники відображають саме абсолютні обсяги боргу у доларах США, а не борг щодо ВВП, чисельності населення або бюджетних доходів. Тому абсолютний рейтинг показує масштаб боргових зобов’язань, але не завжди прямо характеризує боргову стійкість тієї чи іншої країни.
«Абсолютний розмір державного боргу не можна автоматично трактувати як ознаку фінансової слабкості. Для великих економік важливими є глибина внутрішнього фінансового ринку, довіра до національної валюти, структура кредиторів і здатність економіки обслуговувати зобов’язання без втрати макрофінансової стабільності. Саме тому порівняння державного боргу має поєднувати абсолютні показники з аналізом боргу до ВВП, бюджетних доходів та вартості його обслуговування», — наголосив Уракін.
Що стосується України, то, за наявними даними, державний борг України у 2000 році становив близько $16,3 млрд, у 2010 році — $51,1 млрд, у 2020 році — $87,6 млрд, у 2024 році — $209,8 млрд, а у 2025 році — близько $227,7 млрд. За абсолютним обсягом боргу у 2025 році Україна перебувала приблизно у четвертому десятку країн світу серед представлених у дослідженні.
У Experts Club наголошують, що довгострокова візуалізація боргових показників дозволяє краще оцінити, як змінювалася фінансова архітектура світу після 1960-х років, зокрема після нафтових криз, періоду високої інфляції, глобальної фінансової кризи 2008 року, пандемії COVID-19 та нових етапів бюджетного стимулювання у провідних економіках.
Аналітики центру зазначають, що подальша оцінка боргової динаміки має здійснюватися з урахуванням не лише абсолютних обсягів, а й співвідношення боргу до ВВП, вартості обслуговування боргу, валютної структури зобов’язань, частки внутрішніх і зовнішніх запозичень, а також здатності економіки генерувати довгострокові доходи для обслуговування боргового навантаження.
