Китай за підсумками січня–червня 2026 року зберіг перше місце серед торговельних партнерів України із загальним товарообігом $14,68 млрд, більш ніж удвічі перевищивши показник Польщі ($7,05 млрд), свідчить аналіз зовнішньої торгівлі, представлений засновником аналітичного центру Experts Club Максимом Уракіним у відеоогляді зовнішньої торгівлі України на YouTube-каналі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Наступні позиції за обсягом двосторонньої торгівлі посіли Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд і США – $3,07 млрд. До першої десятки також увійшли Італія, Угорщина, Нідерланди, Чехія та Словаччина.
Як зазначив Уракін, лідерство Китаю насамперед зумовлене масштабним імпортом до України, що за півріччя становив $13,90 млрд. Водночас експорт українських товарів до КНР досяг лише $778,4 млн. Від'ємне сальдо перевищило $13,12 млрд, а на кожен долар українського експорту припадало майже $18 імпорту.
«З Китаю Україна отримує значно технологічнішу продукцію – електричні акумулятори, телекомунікаційну апаратуру, оптику, трансформатори тощо. Один із ключових структурних викликів української зовнішньої торгівлі саме в цьому й полягає. Ми, як і раніше, багато в чому експортуємо продукцію з відносно невисокою доданою вартістю, а імпортуємо складніші промислові технологічні товари», – наголосив експерт.
За його словами, Україна постачає до Китаю переважно сільськогосподарську продукцію та сировину, зокрема рослинні олії й сою.
Польща залишається найбільшим окремим ринком збуту українського експорту: за шість місяців до неї поставлено товарів на $2,38 млрд, тоді як імпорт із цієї країни становив $4,67 млрд. Дефіцит двосторонньої торгівлі сягнув $2,29 млрд. Україна експортує до Польщі рослинні олії, метали, руду та сою, а імпортує, зокрема, енергоносії та добрива.
Експорт до Туреччини становив $1,78 млрд за імпорту $3,12 млрд, до Німеччини – $1,27 млрд і $3,21 млрд відповідно. Уракін звернув увагу, що серед українських товарів, які надходять на німецький ринок, поряд з аграрною продукцією представлені кабелі, меблі та труби. Торгівля зі США також залишалася дефіцитною: імпорт досяг $2,49 млрд за експорту $586,7 млн.
Водночас позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Україна мала, зокрема, з Іспанією (+$578,1 млн), Єгиптом (+$527,1 млн), Молдовою (+$467,2 млн), Алжиром (+$309,2 млн) і Нідерландами (+$221,5 млн). Експерт наголосив на важливості країн Північної Африки та Близького Сходу як ринків збуту української продукції, навіть якщо вони не входять до числа найбільших партнерів за загальним товарообігом.
Порівняння фактичних торговельних зв'язків із суспільними пріоритетами засвідчило відмінності. Згідно з опитуванням, проведеним Experts Club спільно з Active Group у серпні 2026 року, 69,9% респондентів назвали ЄС і Велику Британію бажаними торговельними партнерами України, США – 11,9%, Китай – 8,4%, країни Південно-Східної Азії – 5,5%.
«Тут ми бачимо цікавий розрив між суспільним сприйняттям та економічною географією. Китай – найбільший торговельний партнер України, але розвиток торгівлі з ним як пріоритетний напрям називають менш як 10% опитаних. З іншого боку, майже 70% орієнтуються насамперед на ЄС і Велику Британію», – зазначив Уракін.
«Україні не слід розглядати ці напрямки як взаємовиключні. Європейська інтеграція об'єктивно стає основою довгострокової економічної моделі країни. Водночас Україні необхідно зберігати й розширювати ринки для своєї продукції в Азії, на Близькому Сході та в Африці», – наголосив експерт.
За його оцінкою, ключовим завданням залишається збільшення частки товарів із високою доданою вартістю – промислової продукції, технологій і послуг – в українському експорті.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
