На президентських виборах у Болгарії перемогла чинна глава держави Іліяна Йотова, яка отримала 57,57% голосів у другому турі 1 листопада 2026 року. Її перемога зміцнює політичні позиції прем'єр-міністра Румена Радева, партія якого «Прогресивна Болгарія» вже контролює абсолютну більшість місць у парламенті. Водночас результати голосування окреслили нову конфігурацію політичних сил у країні, в якій президент і уряд пов'язані спільним політичним курсом, а опозиція зберігає значне, але недостатнє для формування більшості представництво.
Згідно з оприлюдненими 2 листопада даними Центральної виборчої комісії Болгарії, після опрацювання 100% протоколів виборчих дільниць Йотова та кандидат у віцепрезиденти Кирил Вилчев отримали 1 093 852 голоси, або 57,57%. Їхні суперники, Андрей Гюров і Георгій Кандев, заручилися підтримкою 750 251 виборця, або 39,48%. Ще 56 080 громадян, або 2,95%, обрали варіант «Не підтримую нікого».
Підсумки двох турів: від конкурентної боротьби до впевненої перемоги
Перший тур президентських виборів відбувся 25 жовтня. Тоді Йотова отримала 34,76% голосів, а Гюров — 31,95%. Розрив між двома кандидатами був відносно невеликим, що створювало передумови для конкурентного другого туру.
Третє місце посів лідер націоналістичної партії «Відродження» Костадін Костадінов, який набрав близько 12,55%. Решта кандидатів суттєво відстали від трійки лідерів.
У другому турі Йотова збільшила перевагу над Гюровим до 18,08 відсоткового пункту. В абсолютному вираженні вона отримала приблизно на 344 тис. голосів більше за суперника.
Водночас однією з особливостей президентської кампанії стала низька явка. У першому турі проголосували близько 23% виборців, а в другому — приблизно 29%. Таким чином, переможниця отримала підтримку більшості учасників голосування, але значно меншої частки всіх зареєстрованих виборців.
Хто така Іліяна Йотова
Іліяна Йотова стала першою жінкою, обраною президентом Болгарії на всенародному голосуванні. Політикиня народилася 1964 року, раніше займалася журналістикою, була депутаткою Європейського парламенту і з 2017 року працювала віцепрезиденткою країни за Румена Радева. У січні 2026 року вона очолила державу після дострокової відставки Радева, який вирішив брати участь у парламентських виборах.
Йотова представляє політичний напрям, пов'язаний із Радевим, і виступає за збереження європейської інтеграції Болгарії за активнішого використання дипломатичних інструментів у відносинах із Росією.
Під час виборчої кампанії вона закликала до переговорів щодо припинення війни в Україні, а також виступала за розвиток діалогу з питань безпеки в Чорноморському регіоні.
Її опонент Андрей Гюров, колишній заступник керівника Болгарського народного банку та очільник тимчасового уряду, представляв більш виражений євроатлантичний напрям. Він виступав за зміцнення співпраці з ЄС і НАТО, підтримку України та протидію російському впливу.
Розклад сил у парламенті: більшість залишається за Радевим
Політична ситуація в Болгарії суттєво змінилася після дострокових парламентських виборів 19 квітня 2026 року. Перемогу на них здобуло об'єднання «Прогресивна Болгарія» колишнього президента Румена Радева, яке отримало 131 із 240 депутатських мандатів.
8 травня парламент затвердив Радева на посаді прем'єр-міністра. Вперше за кілька років країна отримала однопартійний уряд із власною парламентською більшістю.
Станом на початок листопада в 52-му Народному зібранні представлені шість парламентських фракцій.
Партія Радева має 54,6% мандатів, що дозволяє їй ухвалювати більшість звичайних законодавчих рішень без необхідності формувати коаліцію.
Найбільшою опозиційною силою залишається правоцентристське об'єднання ГЕРБ — СДС колишнього прем'єр-міністра Бойка Борисова, яке має 39 депутатів.
Проєвропейські партії «Демократична Болгарія» та «Продовжуємо зміни», які брали участь у парламентських виборах єдиним блоком, мають відповідно 21 і 16 мандатів. Рух за права і свободи має 21 місце, а націоналістичне «Відродження» — 12.
Таким чином, сукупне представництво решти парламентських сил становить 109 депутатів. Навіть їхнє об'єднання не забезпечило б більшості без залучення парламентарів правлячої партії.
Перемога Йотової означає, що уряд, парламентська більшість і президентський інститут тепер діятимуть в умовах політичної близькості керівників.
З одного боку, така конфігурація може спростити узгодження державних рішень і проведення реформ. З іншого — посилюється значення незалежності судової системи, парламентського контролю, опозиції та інших механізмів стримувань і противаг.
«Результати президентських виборів у Болгарії необхідно розглядати не лише крізь призму персональної перемоги Іліяни Йотової, а й через особливості поведінки виборців. За явки менш ніж 30% перемога з результатом понад 57% демонструє успішну мобілізацію прихильників, однак не означає автоматичної підтримки політичного курсу більшістю всього електорату.
Головне питання для Болгарії зараз полягає в тому, чи зможе нова конфігурація влади перетворити політичну стабільність на ефективне управління. Румен Радев має парламентську більшість, а президентську посаду обіймає його багаторічна політична соратниця. Це створює сприятливі інституційні умови для реалізації урядової програми, але водночас підвищує вимоги до прозорості рішень.
Для України та європейських партнерів особливо важливо стежити за практичною політикою Болгарії в питаннях безпеки Чорноморського регіону, відносин із Росією та виконання зобов'язань у межах Європейського Союзу. Саме ці рішення, а не лише передвиборча риторика, покажуть наслідки нинішніх виборів для регіону», — так прокоментував результати виборів Олександр Позній, соціолог, директор соціологічної компанії Active Group, експерт аналітичного центру Experts Club.
Що результати виборів означають для України та ЄС
Для зовнішньої політики Болгарії президентські вибори мають значення насамперед із погляду політичних сигналів і міжнародного представництва держави.
Болгарія є членом Євросоюзу та НАТО, а з 1 січня 2026 року використовує євро. Водночас позиції Радева та Йотової щодо окремих питань відносин із Росією та війни в Україні помітно відрізняються від підходів європейських урядів, налаштованих жорсткіше стосовно Москви.
Радев раніше критикував постачання озброєнь Україні, а Йотова виступала за відкриття дипломатичних каналів із Росією та переговорне врегулювання війни. Водночас підсумки президентських виборів самі собою не означають зміни зобов'язань Болгарії перед ЄС і НАТО. Основні рішення у сфері зовнішньої політики, державного бюджету, економіки та безпеки ухвалює уряд за участю парламенту.
Для України важливим питанням залишається подальша участь Софії в європейських рішеннях щодо санкцій проти Росії, оборонного співробітництва, енергетичної безпеки та безпеки Чорного моря.
У ширшому регіональному контексті Болгарія зберігає суттєве значення для транспортних та енергетичних маршрутів Південно-Східної Європи. Тому стійкість її державних інститутів і передбачуваність зовнішньополітичного курсу безпосередньо зачіпають інтереси сусідніх держав та європейських інвесторів.
Які повноваження має президент Болгарії
Болгарія є парламентською республікою, тому президент не керує повсякденною роботою уряду і не визначає самостійно економічну політику. Згідно з Конституцією країни, глава держави обирається прямим голосуванням на п'ять років із можливістю одного повторного обрання.
Президент представляє країну в міжнародних відносинах, є верховним головнокомандувачем збройних сил, очолює Консультативну раду національної безпеки, призначає дипломатичних представників за пропозицією уряду та бере участь у передбачених законодавством процедурах укладення міжнародних договорів.
Суттєве значення мають повноваження президента в періоди політичних криз. Саме глава держави проводить консультації з парламентськими фракціями, вручає мандати на формування уряду та в разі неможливості формування кабінету призначає тимчасовий уряд у порядку, встановленому Конституцією.
Президент також має право повертати ухвалені парламентом закони на повторний розгляд. Однак його вето не є абсолютним: депутати можуть подолати його голосами більш ніж половини встановленого складу Народного зібрання, тобто щонайменше 121 голосом.
Нинішня «Прогресивна Болгарія», яка має 131 мандат, теоретично здатна самостійно долати президентське вето за умови єдності своєї фракції.
Таким чином, за чинної конфігурації влади значення президентської посади визначатиметься не стільки можливістю блокувати парламентські рішення, скільки участю в забезпеченні національної безпеки, формуванні міжнародної позиції та підтриманні інституційного балансу.
Перспективи політичної стабільності
Головна відмінність нинішньої політичної ситуації від попередніх років полягає в наявності стійкої більшості в однієї політичної сили. З 2021 року Болгарія неодноразово проводила дострокові парламентські вибори через неспроможність партій сформувати довговічний уряд. Перемога «Прогресивної Болгарії» у квітні 2026 року змінила цю ситуацію, а результат президентських виборів додатково посилив політичні позиції Радева.
Однак низька явка на президентських виборах показує, що значна частина виборців не брала участі в голосуванні. Ця обставина залишає відкритим питання щодо довіри суспільства до політичних інститутів і перспектив мобілізації опозиційного електорату.
