Нобелівську премію з фізики 2026 року присуджено бельгійсько-американському фізику Френсісу Гальцену (Francis Halzen) за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження, повідомила у вівторок Королівська шведська академія наук.
«За вирішальний внесок у нейтринну обсерваторію IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження», — йдеться в офіційному формулюванні Нобелівського комітету.
Роботи Гальцена фактично відкрили новий спосіб дослідження Всесвіту. На відміну від звичайних телескопів, що реєструють електромагнітне випромінювання, IceCube дає змогу спостерігати космічні процеси за допомогою нейтрино — надзвичайно легких електрично нейтральних елементарних частинок, які вкрай рідко взаємодіють із речовиною.
Нейтрино можуть проходити крізь планети, зорі та інші об’єкти практично без взаємодії з ними. Вони також не мають електричного заряду, тому магнітні поля не змінюють напрямок їхнього руху. Завдяки цьому високоенергетичні нейтрино можуть донести до Землі інформацію безпосередньо від джерел найпотужніших процесів у Всесвіті та допомогти вченим встановити, де виникають космічні промені надвисоких енергій.
Гальцен запропонував використовувати для реєстрації таких частинок прозорий лід Антарктиди. Ця концепція зрештою привела до створення обсерваторії IceCube на Південному полюсі.
IceCube являє собою гігантський детектор об’ємом близько 1 куб. км. У товщі антарктичного льоду розміщено понад 5 тис. світлочутливих датчиків. Коли нейтрино в рідкісних випадках взаємодіє з атомним ядром, вторинні частинки, що виникають, виробляють характерне випромінювання, яке реєструють датчики. За напрямком і характеристиками такого сигналу вчені можуть отримати інформацію про нейтрино, що прибуло з космосу.
Ідею використання антарктичного льоду для пошуку космічних нейтрино Гальцен запропонував ще у 1988 році. Будівництво IceCube було завершено у 2011 році, а вже у 2013 році обсерваторія повідомила про перше виявлення високоенергетичних нейтрино, що надійшли з-за меж Сонячної системи.
У 2017 році IceCube зареєструвала високоенергетичне нейтрино, яке вдалося пов’язати з активним ядром далекої галактики. У 2022 році обсерваторія отримала свідчення високоенергетичного нейтринного випромінювання активної галактики приблизно за 47 млн світлових років від Землі, а у 2023 році — нашої галактики Чумацький Шлях.
Такі спостереження стали важливою частиною так званої багатоканальної астрономії, коли один і той самий космічний процес досліджується одночасно за електромагнітним випромінюванням, нейтрино, космічними променями та гравітаційними хвилями.
Королівська шведська академія наук зазначає, що дані IceCube дають змогу досліджувати умови виникнення високоенергетичних нейтрино і в перспективі можуть привести до виявлення раніше невідомих космічних явищ.
Гальцен народився у 1944 році в бельгійському Тінені. Він є професором фізики Університету Вісконсину в Медісоні та головним дослідником проєкту IceCube. В університеті він працює з 1972 року.
Розмір Нобелівської премії з фізики у 2026 році становить 12 млн шведських крон, або близько $1,2 млн. Оскільки Гальцен став єдиним лауреатом у цій категорії, він отримає всю суму премії.
Нобелівська премія з фізики присуджується Королівською шведською академією наук за найбільш значущі відкриття та досягнення в галузі фізики. Премію засновано згідно із заповітом шведського винахідника та підприємця Альфреда Нобеля. Перші Нобелівські премії було вручено у 1901 році.
Згідно із заповітом Нобеля, нагороди присуджуються за досягнення у фізиці, хімії, фізіології або медицині, літературі та за діяльність зі зміцнення миру. Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля було засновано пізніше Банком Швеції.
Лауреати отримують медаль, диплом і грошову премію. Церемонія вручення Нобелівських премій традиційно відбувається 10 грудня, у річницю смерті Альфреда Нобеля. Нагороди в галузі фізики, хімії, медицини, літератури та економіки вручаються у Стокгольмі, Нобелівська премія миру — в Осло.
