Читання книг для задоволення пов'язане з поліпшенням пам'яті, концентрації уваги, емоційного стану та зниженням ризику розвитку деменції в літньому віці. До такого висновку дійшли дослідники Кембриджського університету (Велика Британія), проаналізувавши результати низки наукових робіт про вплив читання на здоров'я мозку в різні періоди життя.
Результати наукового огляду опубліковано в журналі Psychological Medicine. Авторами виступили професорка психіатрії Кембриджського університету Барбара Сахакіан, дослідниця Крістель Ленглі та керівниця благодійної організації The Queen's Reading Room Вікі Перрін. Детальний аналіз результатів 1 листопада опублікувало науково-популярне видання PsyPost.
Дослідники розглянули дані масштабних спостережень за дітьми та дорослими, довгострокових досліджень когнітивного здоров’я людей похилого віку, а також результати магнітно-резонансної томографії мозку.
Одним із наймасштабніших стало американське дослідження Adolescent Brain Cognitive Development (ABCD), яке охопило 10 243 дітей. Вчені спостерігали за учасниками віком від 9–11 до 11–13 років, оцінюючи їхні звички читання, когнітивні здібності та психологічний стан.
Близько 52 % учасників почали читати для задоволення в ранньому дитинстві. Згодом вони демонстрували кращі результати в тестах на робочу пам’ять, увагу та засвоєння інформації порівняно з дітьми, які мало читали або не читали взагалі.
Крім того, серед дітей, які регулярно читали, спостерігалися нижчі показники стресу, депресивних симптомів та поведінкових проблем. Вони також проводили менше часу перед екранами електронних пристроїв і в середньому довше спали.
Дослідження з використанням МРТ виявило відмінності в структурі мозку учасників. У дітей, які почали читати в ранньому віці, відзначалися більші обсяги сірої речовини та площі поверхні кори в деяких областях, пов’язаних з обробкою мови, пам’яттю, увагою та емоційною регуляцією.
Зазначені зв’язки зберігалися й після статистичного коригування з урахуванням віку, статі, соціально-економічного становища сім’ї, освіти батьків та інших факторів.
У рамках цього дослідження найбільш виражені позитивні асоціації спостерігалися при читанні близько 12 годин на тиждень. Однак вчені підкреслюють, що цей показник не можна вважати універсальною нормою або доведеною оптимальною тривалістю читання.
Окрему увагу автори приділили впливу читання на здоров’я людей похилого віку.
В одному з розглянутих досліджень, що охопило 469 осіб віком понад 75 років, регулярне читання було пов’язане зі зниженням ризику розвитку деменції приблизно на 35%. За учасниками спостерігали в середньому 5,1 року.
Інше довгострокове дослідження за участю 1962 осіб віком понад 64 роки показало, що читання не рідше ніж один раз на тиждень було пов’язане з меншим ризиком погіршення когнітивних функцій протягом 14 років. Така закономірність спостерігалася незалежно від рівня освіти учасників.
Вчені пов’язують можливий захисний ефект із формуванням так званого когнітивного резерву — здатності мозку підтримувати інтелектуальні функції попри вікові зміни.
Читання стимулює процеси обробки інформації, уяву, пам’ять і концентрацію уваги. Крім того, художня література активізує нейронні мережі, що беруть участь у розумінні емоцій та намірів інших людей.
Позитивні асоціації виявлено й щодо психологічного благополуччя дорослих.
Згідно з одним із проаналізованих опитувань, яке охопило 4164 особи, 64% респондентів, які читали не менше 30 хвилин на тиждень, зазначали, що читання допомагає їм краще розуміти почуття інших людей. Серед тих, хто не читав, відповідний показник становив 48%.
При цьому 38% опитаних читачів називали книги найкращим способом зменшення стресу.
Автори також звернули увагу на користь спільного читання та участі в книжкових клубах. За даними низки досліджень, такі заняття можуть сприяти зменшенню почуття самотності та покращенню соціальних зв’язків, особливо серед людей похилого віку.
Разом із тим дослідники відзначають тривожну тенденцію до зниження інтересу до читання серед дітей та підлітків. Згідно з опитуваннями британської організації National Literacy Trust, у 2024–2025 роках показники регулярного читання та інтересу до книг продовжували знижуватися, особливо серед хлопчиків віком 11–16 років.
На думку вчених, популяризація читання може стати відносно доступним способом підтримки інтелектуальної активності та психологічного благополуччя населення. При цьому йдеться не лише про друковані книги, а й про електронні видання, журнали, комікси та інші текстові матеріали, які люди обирають за власним бажанням.
Однак автори підкреслюють, що більшість проаналізованих досліджень мали спостережний характер. Виявлений зв’язок між читанням і здоров’ям мозку не доводить, що саме читання безпосередньо запобігає деменції чи іншим захворюванням. Можливо також, що люди з від початку міцнішим здоров’ям частіше зберігають звичку читати.
Для підтвердження причинно-наслідкового зв’язку необхідні додаткові експериментальні дослідження.
Автори наукової публікації вважають, що подальше вивчення впливу читання на когнітивні функції може допомогти розробити доступні програми профілактики вікового зниження інтелектуальних здібностей та підтримки психічного здоров’я.
Першоджерело: Psychological Medicine, Кембриджський університет, 15 вересня 2026 року.
