Аналітичний центр Experts Club представив нове коротке відео, присвячене змінам у складі 20 найбільших економік світу за обсягом валового внутрішнього продукту, розрахованого за паритетом купівельної спроможності. Аналіз показує поступове зміщення центру світової економіки з Північної Америки та Західної Європи до Азії, а також посилення великих країн, що розвиваються, з численним населенням і зростаючими внутрішніми ринками.
За розрахунками Experts Club на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду, у 2026 році найбільшою економікою світу за ВВП за ПКС залишається Китай. Його показник оцінюється у $44,3 трлн у міжнародних доларах. На другому місці перебувають США з $32,4 трлн, на третьому — Індія з $18,9 трлн. Росія посідає четверту позицію з показником близько $7,5 трлн, Японія — п'яту з $7,3 трлн, Німеччина — шосту з $6,4 трлн. Далі йдуть Індонезія, Бразилія, Франція та Велика Британія. До другої десятки найбільших економік входять Туреччина, Італія, Мексика, Південна Корея, Іспанія, Канада, Саудівська Аравія, Єгипет, Нігерія та Тайвань.
Наведені показники є оцінкою МВФ на 2026 рік, а не остаточними річними результатами. Повна база World Economic Outlook була опублікована у квітні 2026 року і містить статистичні дані та прогнози до 2031 року.
Китай та Індія стали головними переможцями глобального перерозподілу
На початку 1990-х років структура світової економіки виглядала значно інакше. У 1992 році перше місце посідали США, друге — Японія, третє — Німеччина. Китай перебував лише на шостій позиції, Індія — на дев'ятій, Індонезія — на 14-й. До 2026 року Китай піднявся на перше місце, Індія — на третє, а Індонезія — на сьоме. Південна Корея перемістилася з 18-ї позиції у 1992 році на 14-ту, Туреччина — з 15-ї на 11-ту.
Зростання азійських країн пов'язане зі збільшенням населення, урбанізацією, розширенням промислового виробництва, розвитком інфраструктури та формуванням великих внутрішніх споживчих ринків. Особливо помітним стало піднесення Китаю. У 1992 році його економіка за ПКС була майже вп'ятеро меншою за американську, тоді як зараз китайський показник приблизно на третину перевищує показник США. Індія також значно скоротила відставання від найбільших економік. Її ВВП за ПКС у 2026 році майже втричі перевищує показники Японії або Німеччини.
Західна Європа зберігає позиції, але втрачає відносну вагу
Країни Західної Європи, як і раніше, широко представлені серед найбільших економік світу, однак їхні відносні позиції поступово знижуються. Німеччина перемістилася з третього місця у 1992 році на шосте у 2026 році. Італія опустилася з п'ятого на 12-те, Франція — із сьомого на дев'яте, Велика Британія — з восьмого на десяте. Нідерланди, які входили до першої двадцятки на початку 1990-х років, згодом залишили її. Австралія також періодично входила до топ-20, але зараз перебуває за його межами.
Ця динаміка не означає абсолютного скорочення європейських економік. Їхній ВВП продовжує зростати, однак економіки Азії, Близького Сходу та окремих країн Африки збільшуються швидше. Показник ВВП за ПКС додатково посилює позиції країн, що розвиваються, оскільки враховує відмінності у внутрішніх цінах. Один міжнародний долар має відображати зіставний обсяг товарів і послуг у різних економіках незалежно від ринкового обмінного курсу національної валюти.
Єгипет і Нігерія увійшли до світового топ-20
Однією з важливих тенденцій останніх десятиліть стало зміцнення позицій великих країн Африки. Єгипет посідає в оцінці МВФ на 2026 рік 18-те місце з ВВП за ПКС близько $2,57 трлн, Нігерія — 19-те з $2,42 трлн. Їхня присутність у першій двадцятці пов'язана насамперед із масштабом населення та внутрішніх ринків. При цьому високий сукупний ВВП не означає автоматично високого рівня добробуту громадян. Для оцінки рівня життя необхідно окремо враховувати ВВП за ПКС на душу населення, продуктивність праці, структуру економіки, розподіл доходів і якість державних послуг.
Україна залишила топ-20 ще у 1994 році
Після розпаду СРСР Україна деякий час входила до двадцятки найбільших економік світу за ВВП за ПКС. За розрахунками Experts Club на основі історичного ряду МВФ, у 1992 році Україна посідала 17-те місце з показником близько $433 млрд у міжнародних доларах. У 1993 році вона перебувала на 19-й позиції, а в 1994 році опустилася на 23-тє місце й остаточно залишила першу двадцятку.
У 2000 році Україна перебувала приблизно на 35-му місці, у 2010 році — на 31-му, а напередодні повномасштабної війни, у 2021 році, посідала близько 34-ї позиції. Після різкого скорочення економіки у 2022 році Україна опустилася на 47-ме місце. Світовий банк оцінював падіння реального українського ВВП у 2022 році приблизно у 29%. У наступні роки економіка частково відновилася. За оцінкою МВФ, у 2025 році Україна посідала приблизно 46-те місце, а у 2026 році може піднятися на 44-ту позицію. Український ВВП за ПКС у 2026 році оцінюється приблизно у $724,5 млрд у міжнародних доларах. Це близько 0,33% світової економіки. Україна розташовується між Чилі та Австрією, випереджаючи Перу, Чехію, Ірак і Норвегію.
«Вихід України з першої двадцятки відбувся не в останні роки, а ще в першій половині 1990-х років. Відтоді світ суттєво змінився: Китай, Індія, Індонезія, Туреччина та інші країни, що розвиваються, нарощували промисловість, інфраструктуру та внутрішнє споживання, тоді як Україна проходила через тривалі структурні кризи, втрату населення та нестачу інвестицій», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За його словами, повномасштабна війна додатково посилила розрив між Україною та найбільшими економіками світу через руйнування підприємств, енергетики, транспортної інфраструктури та скорочення трудових ресурсів. Станом на кінець 2025 року прямі збитки Україні оцінювалися більш ніж у $195 млрд, а потреби у відновленні та реконструкції на найближче десятиліття — майже у $588 млрд.
Повернення України до топ-20 потребуватиме багаторічного швидкого зростання
Двадцята економіка світу — Тайвань — має ВВП за ПКС близько $2,27 трлн. Це більш ніж утричі перевищує український показник. Тому повернення України до першої двадцятки неможливо забезпечити лише короткостроковим повоєнним відновленням. Для цього необхідні тривале зростання продуктивності, збільшення інвестицій, повернення частини населення, розвиток переробної промисловості та розширення експорту продукції з високою доданою вартістю.
«Головний висновок рейтингу полягає не в самому місці країни, а у швидкості її руху відносно інших держав. Навіть зростання на кілька відсотків на рік може бути недостатнім, якщо конкуренти зростають швидше. Україні необхідна модель випереджального розвитку, розрахована щонайменше на два десятиліття», — підкреслив Уракін.
Experts Club зазначає, що рейтинги ВВП за ПКС дають змогу оцінювати масштаб національних економік та їхню роль у світовому виробництві, однак не повинні використовуватися як єдиний показник економічного успіху. США, наприклад, поступаються Китаю за сукупним ВВП за ПКС, але значно випереджають його за ВВП на душу населення, рівнем розвитку фінансового ринку та вартістю високотехнологічних компаній.
Головною глобальною тенденцією залишається поступовий перехід економічної ваги до Азії та країн Глобального Півдня. У найближчі десятиліття цей процес підтримуватиметься демографічним зростанням, урбанізацією та розширенням середнього класу в Індії, Індонезії, Африці та інших регіонах, що розвиваються.
